
Статини є основою профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, однак їхній вплив на чоловічу сексуальну функцію залишається предметом дискусій. З одного боку, покращення функціонування ендотелію та підвищення біодоступності оксиду азоту можуть позитивно позначатися на ерекції. З іншого – зниження синтезу холестерину потенційно здатне обмежувати утворення тестостерону, що теоретично може негативно впливати на сексуальне здоров’я. Нове дослідження, опубліковане в журналі Sexual Medicine, пропонує генетичні докази на користь існування такого зв’язку для окремих представників цієї групи препаратів.
Читайте также: Повне обстеження серця у Львові: що входить, кому потрібно і де пройти
Науковці урологічного відділення Шостої лікарні міста Ухань (Китай) використали метод менделівської рандомізації, який дозволяє оцінити ймовірний причинно-наслідковий зв’язок між впливом певного чинника та розвитком захворювання. Аналіз ґрунтувався на даних масштабних генетичних досліджень UK Biobank і FinnGen. На відміну від традиційних спостережних робіт, цей підхід мінімізує вплив супутніх факторів і ризик зворотної причинності, тому вважається одним із найбільш надійних інструментів для перевірки біологічних гіпотез.
Під час аналізу дослідники оцінили генетично прогнозований вплив загального застосування статинів, а також окремих препаратів – аторвастатину, симвастатину та розувастатину. Здобуті результати свідчать, що загалом терапія статинами асоціювалася з підвищеним генетично зумовленим ризиком еректильної дисфункції. Проте детальніший аналіз показав, що цей зв’язок був характерний переважно для ліпофільних статинів – аторвастатину та симвастатину. Для розувастатину, який належить до гідрофільних статинів, переконливих доказів причинного зв’язку не отримано.
Читайте также: Серцеву недостатність пропонують оцінювати за новими універсальними критеріями, що змінює підходи до діагностики та профілактики
Учені пояснюють виявлені відмінності фармакологічними особливостями препаратів. Ліпофільні статини легше проникають крізь гематотестикулярний бар’єр і потенційно можуть пригнічувати локальний мевалонатний шлях, необхідний для синтезу тестостерону. Крім того, більш виражене зниження рівня холестерину може обмежувати доступність субстрату для утворення стероїдних гормонів. Водночас ці механізми поки що залишаються гіпотетичними і потребують експериментального підтвердження.
Дослідники окремо наголошують, що отримані результати не слід трактувати як підставу для перегляду сучасних рекомендацій щодо призначення статинів. Лікарі зауважують на необхідності комплексної оцінки пацієнтів, які отримують гіполіпідемічні засоби. У разі появи симптомів еректильної дисфункції доцільно не лише шукати традиційні судинні або ендокринні причини, а і враховувати можливий вплив фармакотерапії.
Читайте также: Перше рандомізоване дослідження визначило ефективні методи лікування обмежувального розладу споживання їжі
Джерело: https://academic.oup.com/smoa/article/14/4/qfag048/8722814?login=false
Вхід в особистий кабінет
Вхід





