Пошук ефективних стратегій профілактики раку молочної залози залишається одним із пріоритетів сучасної онкології. Учені презентують результати великого ретроспективного дослідження на щорічному конгресі Американського товариства клінічної онкології (ASCO) 2026 року. Аналіз показав, що застосування агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) асоціюється зі статистично значущим зниженням частоти вперше діагностованого раку молочної залози серед жінок із надмірною масою тіла та ожирінням.
Читайте также: Бывшая Жена Потапа: Лена Князева — Биография, Личная Жизнь и Карьера
Препарати групи GLP-1, зокрема семаглутид, ліраглутид, тирзепатид і дулаглутид, спочатку були розроблені для лікування цукрового діабету 2 типу. Згодом їхня висока ефективність у контролі маси тіла сприяла широкому використанню в лікуванні ожиріння. Водночас останнім часом накопичуються дані про потенційний вплив цих препаратів на ризик розвитку злоякісних новоутворень. Дослідники з Медичної школи Перельмана Пенсільванського університету (США) оцінили можливий зв’язок між застосуванням GLP-1 та захворюваністю на рак молочної залози.
До аналізу включили медичні дані понад 111 тисяч жінок віком від 45 до 80 років із індексом маси тіла не менше 25 кг/м², які проходили обстеження молочних залоз у мережі Penn Medicine протягом 2022–2025 років. Понад 15 тисяч учасниць отримували препарати GLP-1, водночас решта жінок не мали документованого досвіду їхнього вживання.
Для мінімізації впливу інших факторів автори дослідження додатково сформували окрему зіставлену вибірку, у якій пацієнток підбирали за віком, расою, етнічною належністю, індексом маси тіла, щільністю тканини молочної залози та наявністю діабету. В обох аналізах було отримано подібні результати. У загальній когорті ймовірність розвитку раку молочної залози серед користувачок GLP-1 була нижчою на 35,1 %, порівнюючи з жінками, які не отримували такі препарати.
Хоча дослідження має спостережний характер і не дозволяє встановити точний причинно-наслідковий зв’язок, здобуті дані узгоджуються з біологічними механізмами, які активно вивчаються. Надлишкова маса тіла, особливо після менопаузи, давно визнана одним із факторів ризику раку молочної залози. Схуднення може сприяти зменшенню канцерогенного впливу метаболічних порушень. Однак потенційний ефект GLP-1, імовірно, не обмежується лише контролем маси тіла.
Читайте также: Вячеслав Довженко Семья: подробности личной жизни и родственные связи
Відомо, що препарати цієї групи здатні зменшувати системне хронічне запалення, впливати на метаболічні процеси та регулювати низку клітинних сигнальних шляхів, пов’язаних із проліферацією і виживанням пухлинних клітин. Саме поєднання цих механізмів розглядається як можливе пояснення виявленого зниження онкологічного ризику.
Особливу актуальність результати мають у контексті обмежених можливостей профілактики раку молочної залози. Для жінок із високим генетичним ризиком доступні профілактична мастектомія або медикаментозна профілактика тамоксифеном, однак обидва підходи мають суттєві обмеження. На цьому тлі широко застосовувані препарати GLP-1 можуть відкрити новий напрям профілактичної онкології.
Науковці вже працюють над організацією багатоцентрового проспективного клінічного дослідження, яке дозволить оцінити вплив GLP-1 на ризик розвитку раку молочної залози у жінок із високою ймовірністю захворювання, зокрема у пацієнток із перенесеним раком в анамнезі. Якщо майбутні дослідження підтвердять отримані результати, агоністи GLP-1 стануть не лише інструментом контролю маси тіла та метаболічних порушень, а й важливою складовою персоналізованої онкопрофілактики.
Читайте также: Даниэль Салем Развод Причина: подробный разбор событий и фактов
Джерело: https://ascopubs.org/doi/10.1200/OP-26-00485
Вхід в особистий кабінет
Вхід
