Лікарі презентують перший у своєму роді зонд для внутрішньоутробного контролю стану плода під час операцій

Фетальна хірургія протягом останніх десятиліть зробила значний крок у напрямі мінімальної інвазивності, однак моніторинг життєвих показників плода залишався її найслабшою ланкою. Традиційно лікарі орієнтуються на епізодичні ультразвукові вимірювання серцебиття ззовні, що дає лише фрагментарну картину й не дозволяє вчасно виявляти ранні ознаки гіпоксії або гемодинамічної нестабільності. Дослідники Північно-Західного університету (Іллінойс, США) представили технологічне рішення, здатне радикально змінити цю ситуацію: перший у світі мікропристрій, який забезпечує безперервний внутрішньоутробний моніторинг життєвих показників у режимі реального часу.

Читайте также: Пётр Чернышёв сейчас — чем занимается в 2026 году ?

Пристрій, надгнучкий зонд товщиною із людську волосину, вводять через той самий вузький порт, який рутинно застосовується у фетоскопічних втручаннях. Зонд сформований із м’яких біосумісних матеріалів і обладнаний мікророботизованими елементами, що дають змогу точно позиціонувати його в порожнині матки без ризику травмування тканин. Ключовим конструктивним рішенням став мініатюрний надувний балон, який м’яко стабілізує контакт із плодом і забезпечує надійне зчитування сигналів навіть на тлі активних рухів матки та плода.

Функціональність пристрою охоплює одночасне вимірювання частоти серцевих скорочень, варіабельності серцевого ритму, сатурації крові та температури. Таким чином формується профіль стану плода, який лікар отримує безперервно, а дані передаються бездротово на зовнішній монітор. У доклінічних випробуваннях на великій тваринній моделі зонд забезпечував точні показники, зіставні із клінічними стандартами, і зберігав стабільність вимірювань протягом усього хірургічного втручання.

Застосування такого моніторингу особливо важливе при втручаннях із приводу розщілини хребта, діафрагмальних гриж, обструкцій сечовивідних шляхів і фето-фетального трансфузійного синдрому. У цих процедур значний ризик раптового падіння частоти серцевих скорочень плода, що є маркером гіпоксії та ацидозу. Досі такі епізоди могли залишатися непоміченими або фіксувалися запізно. За словами фетального хірурга Аймена Шаабана, «іноді брадикардія розвивається миттєво, аж до внутрішньоутробної зупинки серця, а можливості моніторингу майже не змінилися за 40 років». Новий зонд фактично усуває цю критичну «сліпу зону».

Читайте также: Спадкова гіпербілірубінемія: особливості діагностики та лікування відповідно до останніх клінічних рекомендацій

Розробка стала можливою завдяки багаторічному досвіду фізика і хіміка Джона А. Рогерса та його колег у створенні ультрам’яких сенсорів для моніторингу стану новонароджених у відділеннях інтенсивної терапії. Комбінація біоелектроніки, робототехніки й мікромеханічного моделювання дала змогу створити платформу, яка одночасно є мінімально інвазивною, стабільною та надчутливою.

Запровадження такої технології може суттєво підвищити безпеку фетальних втручань, дозволяючи своєчасно коригувати маніпуляції, призупиняти операцію або змінювати тактику при перших ознаках неблагополуччя. На думку вчених, технологія стане новим стандартом фетального моніторингу, розширивши можливості хірургів і покращивши результати лікування складних внутрішньоутробних патологій. Заплановані клінічні дослідження визначать її місце в сучасній фетальній медицині, однак уже зараз очевидно, що це один із найбільш значущих проривів у галузі за останні десятиліття.