Пошук доступних і чутливих методів раннього виявлення хвороби Альцгеймера залишається одним із пріоритетів сучасної неврології. Остання ініціатива вчених Орегонського університету здоров’я і науки (США) пропонує потенційно революційний підхід: застосування очних крапель із флуоресцентною міткою для неінвазивного виявлення амілоїдних білків у сітківці. Метод може радикально змінити скринінгову тактику, дозволивши виявляти перші доклінічні ознаки хвороби серед пацієнтів без жодних симптомів.
Читайте также: У всіх свої біди. Жінки живуть довше за чоловіків, але мають нижчу якість життя — дослідження
Дослідження, підтримане п’ятирічним грантом Національного інституту старіння США в розмірі 3,3 мільйона доларів, спрямоване на створення молекули-флуорофора, придатної для місцевого застосування у вигляді крапель. Після нанесення агент повинен накопичуватись у ділянках сітківки, де відбувається відкладення амілоїду, а спеціальний сканер – флуоресцентний лазерний офтальмоскоп – дасть змогу реєструвати цей сигнал. За словами керівника проєкту доктора медичних наук Лея Вана, кінцева мета – «створити простий інструмент популяційного скринінгу, доступний у звичайних офтальмологічних клініках, незалежно від того, чи це Портленд [населення понад 600 тисяч осіб], чи невелике місто».
Підґрунтя такого підходу – нейробіологічна особливість сітківки, яка є прямим продовженням центральної нервової системи. Вона забезпечує унікальну можливість візуалізації нервової тканини на клітинному рівні без інвазивних втручань. Оскільки амілоїдні білки накопичуються в мозку задовго до появи симптомів, їхнє виявлення в сітківці може відкрити шлях до надраннього втручання та успішнішого застосування антиамілоїдної терапії.
Наукова команда об’єднує фахівців із хімії, біомедичної інженерії, нейропатології і клінічної неврології. Колега Вана офтальмолог та інженер Іфань Цзян відповідає за оптимізацію параметрів сканування – зокрема добір довжини хвиль, які забезпечуватимуть максимальний контраст за повної безпеки для тканин сітківки. Цей етап є критичним, оскільки надмірне світлове навантаження токсичне для фоторецепторів.
Дослідження планують розпочати із розроблення структури флуорофора, здатного зв’язуватися з амілоїдними білками у фізіологічних умовах. Після цього агент проходитиме випробування на тваринних моделях для оцінки його селективності, фармакокінетики та безпеки. Лише після цього прототип зможе перейти до клінічної фази.
Читайте также: Тріумф Apple Watch. Американський регулятор вперше в історії схвалив цифровий медичний пристрій
Потенційний скринінговий інструмент розглядається як доповнення до сучасних методів: позитронно-емісійної томографії з амілоїдними радіофармпрепаратами та визначення плазмових біомаркерів, що нині активно впроваджуються у клінічну практику. Новий метод має шанс стати дешевшим та значно доступнішим. У разі успіху технологія може перетворитися на рутинну офтальмологічну процедуру, яка відкриватиме шлях до своєчасного направлення пацієнтів до неврологів для підтвердження діагнозу та призначення лікування.
Попереду – значний обсяг досліджень, але науковий задум має чітку клінічну логіку: використати природне «вікно в мозок» для створення швидкого недорогого масового способу виявлення хвороби Альцгеймера ще до появи симптомів. В разі успіху проєкт може змінити стандарти ранньої діагностики та стати переломною точкою змін доступних програм скринінгу.
Читайте также: Погані новини. Діти з високим кров’яним тиском схильні до серйозних серцевих захворювань
