Захворювання сітківки судинного походження залишаються однією із провідних причин незворотної втрати зору, а їхнє лікування обмежується складною будовою гематоретинального бар’єра. Саме ця структура забезпечує вибірковий транспорт кисню, поживних речовин і лікарських засобів між кров’ю та тканиною сітківки, водночас ускладнюючи проникнення терапевтичних агентів. Однією із ключових ланок цього бар’єра є ендотеліальні клітини судин сітківки, пошкодження яких лежить в основі багатьох офтальмологічних захворювань, зокрема діабетичної ретинопатії.
Читайте также: МОЗ України розширює Перелік сильнодіючих лікарських засобів
Дослідники Дюкського університету (США) уперше отримали спеціалізовані ендотеліальні клітини сітківки з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (induced pluripotent stem cells – iPSC). Результати роботи, опубліковані в журналі Nature Biomedical Engineering, демонструють можливість не лише створення нової клітинної моделі для вивчення патології сітківки, а й потенційного застосування таких клітин у регенеративній медицині.
Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини отримують шляхом перепрограмування зрілих соматичних клітин, після чого вони можуть диференціюватися в різні типи тканин. Використавши стандартний протокол формування ендотелію та спеціально розроблену комбінацію факторів росту, науковцям вдалося спрямувати диференціювання саме в ендотеліальні клітини сітківки, які за своїми властивостями максимально наближені до природних.
Функціональні можливості нових клітин оцінювали як in vitro, так і in vivo. У лабораторних моделях вони формували характерні для сітківки судинні мережі та повноцінний бар’єр. Після моделювання патологічних умов – гіпоксії та підвищеної концентрації глюкози, які відтворюють основні механізми розвитку діабетичної ретинопатії, – дослідники спостерігали порушення цілісності бар’єра, аналогічне змінам у пацієнтів. Це підтверджує придатність моделі для вивчення механізмів захворювань і доклінічного тестування нових лікарських засобів.
Читайте также: Новий підхід до імплантації ембріона проходить клінічну перевірку – фармацевтичний контроль скоротливості матки ноласибаном
Не менш важливими стали результати експериментів на тваринах. Після введення мишам із незрілими та структурно неповноцінними судинами сітківки отримані клітини інтегрувалися в ушкоджену тканину, сприяли формуванню зрілої судинної мережі та відновленню бар’єрної функції. Втручання проводили до розвитку вираженої втрати зору, що свідчить про перспективність такого підходу саме для ранньої профілактики прогресування судинних уражень сітківки.
Дослідники наголошують, що запропонована технологія може вирішити одразу кілька актуальних проблем. На відміну від первинних клітин, отриманих від донорів, iPSC забезпечують практично необмежене джерело стандартизованого клітинного матеріалу, зменшують варіабельність результатів і здешевлюють проведення досліджень. Хоча технологія перебуває на доклінічному етапі, її результати вже демонструють значний потенціал для офтальмології. Подальші дослідження мають підтвердити ефективність і безпечність такого підходу за різних судинних патологій сітківки.
Читайте также: Чи впливають статини на еректильну функцію? Останні дані уточнюють безпеку різних гіполіпідемічних засобів
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41551-026-01712-9
Вхід в особистий кабінет
Вхід
