Прееклампсія та інші гіпертензивні ускладнення вагітності залишаються одними із провідних причин материнської та перинатальної смертності у світі. На тлі пошуку доступних профілактичних стратегій пероральний кальцій тривалий час розглядався як потенційно ефективний засіб, особливо для жінок із низьким рівнем цього мікроелементу в раціоні або епізодами прееклампсії в анамнезі. Проте новий систематичний Кокранівський огляд, що включив 10 рандомізованих клінічних досліджень за участю понад 37 тисяч вагітних, переглядає цю гіпотезу і пропонує інше трактування ролі кальцію у профілактиці гіпертензивних розладів вагітності.
Оновлений уперше за 8 років огляд використовував значно жорсткіші критерії відбору, ніж попередні аналізи, виключивши частину ранніх досліджень через сумніви щодо достовірності даних. До остаточного аналізу ввійшли тільки високоякісні рандомізовані випробування, що зменшило ризик систематичних похибок і дозволило зробити більш впевнені висновки для клінічної практики. Більшість включених робіт проводилася в умовах різного рівня ресурсного забезпечення, що надало можливість оцінити універсальність результатів у популяціях із різним харчовим статусом.
Найбільш переконливі дані походять із восьми плацебо-контрольованих досліджень, де кальцій не продемонстрував статистично значущого впливу на ризик прееклампсії. В окремому субаналізі великих досліджень (загалом 14 730 жінок) отримано високу доказовість щодо відсутності ефекту: кальцій не зменшує частоту прееклампсії, порівнюючи із плацебо. Не було виявлено і користі щодо ключових клінічних кінцевих точок – материнської смертності, тяжких ускладнень прееклампсії, перинатальної смертності або передчасних пологів. Дані про небажані реакції були недостатніми для формування остаточних висновків, але серйозних сигналів безпеки також не зафіксовано.
Окремо аналізувалися дослідження, що порівнювали низькі й високі дози кальцію (500 мг проти 1500 мг на добу), проте жодної відмінності в ризику прееклампсії не виявлено. Обмеженням залишається те, що більшість учасниць починали приймати добавки із середини вагітності, тому потенційний ефект раннього впливу кальцію (на етапі плацентації, що розпочинається на 3 тиждень вагітності і триває до 6-8 тижня) залишився недослідженим.
Для клінічної практики ці результати мають суттєве значення. Попередні рекомендації щодо призначення кальцію для профілактики прееклампсії потребують переоцінки, особливо в популяціях із достатнім харчовим забезпеченням. Огляд підкреслює необхідність зміщення фокуса на більш ефективні стратегії профілактики, що передбачають ранню ідентифікацію груп високого ризику, модифікацію способу життя, запобігання дефіциту мікронутрієнтів і використання доказових фармакологічних підходів.
Висновок авторів Кокранівської бібліотеки є однозначним: найновіші та найбільш якісні дані не підтверджують ефективності кальцію як профілактичного засобу проти прееклампсії. Імовірно, подальші дослідження не змінять цього висновку, а акценти слід змістити на інші напрямки профілактики гіпертензивних ускладнень вагітності.
