Реальна клінічна практика застосування антибактеріальних препаратів в Україні сьогодні демонструє небезпечні розбіжності із затвердженими державними стандартами медичної допомоги. За результатами моніторингу 2025 року, які презентував генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ Володимир Курпіта, вітчизняні лікарі продовжують систематично ігнорувати принципи раціональної антибіотикотерапії, що стимулює поширення резистентних штамів.
Читайте также: Оновлені настанови AGA: фокус на ранній скринінг та стратифікацію ризиків гепатоцелюлярної карциноми
Аналіз призначень за класифікацією AWaRe виявляє системну проблему: лікарі невиправдано рідко використовують препарати першої лінії, передчасно призначаючи засоби ширшого спектра дії. Класифікація AWaRe – це інструмент, розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 2017 році для стримування антибіотикорезистентності та оптимізації застосування антибактеріальних препаратів. Вона розподіляє антибіотики на три ключові групи залежно від їхньої терапевтичної цінності та ризику розвитку стійкості мікроорганізмів: Access (Доступ) – зелена група, Watch (Спостереження) – жовта група, Reserve (Резерв) – червона група і категорія Not Recommended (Не рекомендовані).
Антибіотики групи доступу, які мають становити основу призначень (95 % на первинній ланці та понад 60 % у стаціонарах), застосовуються лише у 65 % та 46 % випадків відповідно. Натомість препарати групи спостереження необґрунтовано часто виписуються амбулаторно – у 29 % епізодів замість цільових 5 %. У спеціалізованих закладах цей показник перебуває в межах допустимої норми на рівні 34,4 %.
Особливе занепокоєння викликає статистика використання антибіотиків групи резерву, що розглядаються як терапія «останньої надії». Їхнє призначення сягає 17,8 % у стаціонарах та 5,8 % на рівні первинної допомоги. Така агресивність емпіричної терапії безпосередньо корелює з ігноруванням мікробіологічної діагностики.
Читайте также: Дочь Моники Беллуччи Дева Кассель: путь к независимости и творчеству
Лише третина госпіталізованих пацієнтів (33 %) проходять бактеріологічне дослідження перед початком антибіотикотерапії. Без верифікації збудника лікарі не здатні провести своєчасну деескалацію чи таргетну корекцію лікування, що в умовах циркуляції супербактерій критично погіршує прогноз.
Для подолання цієї кризи держава продовжує реалізацію оновленої Стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року. Серед її пріоритетів – розширення мережі мікробіологічних лабораторій, посилення інфекційного контролю та розвиток епіднагляду за мультирезистентними патогенами з урахуванням сучасного підходу «Єдине здоров’я».
Наведені моніторингові дані вимагають від медичної спільноти негайного переосмислення щоденних клінічних рішень на користь обов’язкового бактеріологічного скринінгу та суворого дотримання протоколів AWaRe. Збереження поточних тенденцій неминуче призведе до швидкого вичерпання антимікробного арсеналу і різкого стрибка летальності від стійких інфекцій. Натомість раціоналізація терапевтичних призначень дозволить знизити токсичне навантаження на пацієнта та збереже дієвість резервних антибіотиків для тих ситуацій, де вони залишаються єдиним шансом на порятунок життя.
Читайте также: Ли Сын Ги: путь к славе и личная жизнь звезды корейского кино и музыки
Вхід в особистий кабінет
Вхід
