Хвороба Лайма залишається найпоширенішою кліщовою інфекцією у США та однією з найактуальніших трансмісивних патологій у світі. За оцінками Центрів із контролю та профілактики захворювань США, щороку діагностують близько 476 тис. випадків цього захворювання. Незважаючи на ефективність антибактеріальної терапії на ранніх стадіях, частина пацієнтів надалі страждають від тривалих наслідків, зокрема артриту та інших ускладнень, що стимулює пошук нових підходів до профілактики.
Читайте также: Пероральна терапія ахондроплазії продемонструвала ефективність у дослідженні третьої фази
Дослідники Техаського університету в Сан-Антоніо запропонували концепцію, яка змінює традиційне уявлення про профілактику хвороби Лайма. Замість вакцинації людей або домашніх тварин учені вирішили впливати на природний резервуар інфекції – дрібних диких ссавців і птахів, насамперед білоногих мишей, бурундуків та білок. Саме ці тварини підтримують циркуляцію Borrelia burgdorferi у природі та передають збудника кліщам, які згодом інфікують людину.
Основою нової технології стало вивчення взаємодії B. burgdorferi з імунною системою природних хазяїв. Науковці ідентифікували поверхневі ліпопротеїни бактерії, які забезпечують її виживання в організмі тварин, і використали їх для створення так званих біологічних препаратів бактеріального походження (pathogen-derived biologics). Учені називають власний винахід пероральною вакциною, яка після потрапляння в організм тварини стимулює імунну відповідь та значно зменшує бактеріальне навантаження.
Перший варіант препарату розроблено у вигляді спеціальних приманок, призначених для використання на присадибних ділянках і в садах. Після поїдання гранул у дрібних ссавців різко знижується кількість борелій. Личинки кліщів народжуються неінфікованими й набувають збудника лише під час першого живлення. Якщо вони харчуються кров’ю імунізованої тварини, кількість бактерій, що потрапляє до кліща, стає мінімальною або зовсім відсутньою. Таким чином переривається природний цикл передачі інфекції між резервуарними тваринами, кліщами та людиною.
Читайте также: Скільки Дітей Було В Сім’ї Лесі Українки: Родина і Особисте Життя
У доклінічних дослідженнях після застосування біологічної приманки бактеріальне навантаження в організмі тварин зменшувалося зі 100 тисяч до 100 мікроорганізмів. Такий ефект суттєво знижував імовірність інфікування кліщів та їхньої подальшої здатності передавати збудника людям і тваринам.
Перспективи технології не обмежуються лише хворобою Лайма. Відомо, що кліщі можуть переносити ще щонайменше сім інших патогенів, тому дослідники вже працюють над створенням багатокомпонентних приманок, здатних одночасно захищати від кількох кліщових інфекцій. На сьогодні технологія перебуває на етапі підготовки до комерціалізації, а розробники вже подали патентну заявку. Після завершення досліджень безпеки й ефективності біологічні приманки можуть стати доступними для широкого використання.
Джерело: https://www.news-medical.net/news/20260630/UTSA-researchers-develop-bait-pellets-to-combat-Lyme-disease.aspx
Читайте также: Оксана Марченко Перший Чоловік: подробности личной жизни и карьеры
Вхід в особистий кабінет
Вхід
