Зростання частоти інсульту серед молодих дорослих змушує переглядати підходи до стратифікації ризику, зокрема з урахуванням перинатальних чинників. Дані великого популяційного дослідження у Швеції, що охопило майже 800 тисяч осіб, демонструють зв’язок між масою тіла при народженні та ймовірністю розвитку інсульту у віці 30–40 років. Аналіз включав як ішемічні події, так і внутрішньомозкові крововиливи, що дозволило комплексно оцінити судинний ризик у цій віковій групі.
Читайте также: Системна протибольова допомога за бойової травми: медична настанова від МОЗ України
Установлено, що особи з масою тіла при народженні нижче медіанного значення (3,5 кг) мають підвищену небезпеку інсульту в дорослому віці. Загальний ризик усіх форм інсульту зростав на 21 %, тоді як для внутрішньомозкових крововиливів цей показник сягав 27 %. Показово, що асоціація була подібною як для чоловіків, так і для жінок, із дещо вищими показниками серед чоловіків. Водночас гестаційний вік не продемонстрував статистично значущого впливу на загрозу, що свідчить про незалежну роль саме маси тіла при народженні.
Клінічно важливим є те, що виявлений зв’язок не залежав від індексу маси тіла в молодому віці. Це вказує на можливу довготривалу програмуючу дію внутрішньоутробних факторів на судинну систему, включно з ендотеліальною дисфункцією, змінами судинної реактивності та метаболічними порушеннями. Таким чином, традиційні фактори ризику не повністю пояснюють підвищену частоту інсульту в осіб із низькою масою тіла при народженні.
Читайте также: Агоністи GLP-1 поза межами ожиріння та діабету: останні клінічні рекомендації щодо зниження серцево-судинних ризиків
Практичне значення результатів полягає в потенційному розширенні алгоритмів оцінки ризику інсульту за рахунок включення перинатального анамнезу. Це особливо актуально для пацієнтів молодого віку без очевидних модифікованих факторів ризику, у яких інсульт часто залишається клінічно несподіваним. Збір інформації про масу тіла при народженні може стати додатковим інструментом для ранньої ідентифікації осіб високого ризику та своєчасного впровадження профілактичних стратегій.
Отримані дані підкреслюють необхідність міждисциплінарного підходу, що поєднує кардіологію, неврологію та перинатальну медицину. Включення факторів раннього життя у клінічну практику дозволить більш точно стратифікувати небезпеку, а також формувати довгострокові стратегії профілактики судинних подій. Очікується, що подальші дослідження уточнять механізми цього зв’язку та сприятимуть персоналізації профілактики інсульту вже на ранніх етапах життя.
Читайте также: Щоденник медичних подій 6 -12 квітня
