Медичний канабіс у психіатрії: відсутність доказів ефективності за тривоги та депресії

Зростання призначень препаратів медичного канабісу, зокрема канабідіолу та тетрагідроканабінолу, супроводжується очікуваннями їхньої ефективності за психічних розладів. Однак найбільший на сьогодні систематичний огляд і метааналіз, опублікований в авторитетному виданні Lancet Psychiatry, ставить під сумнів доцільність такого підходу. Аналіз 54 рандомізованих контрольованих досліджень, проведених упродовж 1980–2025 років, не виявив переконливих доказів ефективності канабіноїдів у лікуванні тривожних розладів, депресії та посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Ці результати мають практичне значення на тлі різкого зростання використання медичного канабісу, зокрема в Австралії, де кількість дозволів на призначення перевищила мільйон, а обсяги продажів останнім часом зросли втричі. Часто такі препарати застосовуються поза чіткими доказовими показаннями, включно із психічними та залежними розладами. За словами провідного автора дослідження Джека Вілсона, «рутинне використання медичного канабісу може приносити більше шкоди, ніж користі». Це відбувається, зокрема, через підвищення ризику психотичних симптомів, формування залежності та відтермінування призначення ефективніших методів терапії.

Окремо проаналізовано вплив канабіноїдів на розлади, пов’язані з уживанням психоактивних речовин. Виявлено, що пероральні форми канабісу можуть знижувати інтенсивність вживання у пацієнтів із залежністю за умови поєднання із психотерапією, що певною мірою нагадує підхід замісної терапії. Водночас за кокаїнової залежності застосування канабіноїдів асоціювалося з підвищенням тяги до речовини, що виключає їхнє використання в цій когорті пацієнтів.

Дані щодо інших психоневрологічних станів залишаються обмеженими та неоднозначними. Відомі сигнали потенційної користі за безсоння, нервових тиках або розладах аутистичного спектра, однак якість доказів оцінюється як низька, а клінічна варіабельність таких станів ускладнює інтерпретацію результатів. Натомість більш переконливі дані отримано для неврологічних показань, зокрема зменшення частоти судом за деяких форм епілепсії, зниження спастичності за розсіяного склерозу та контролю певних типів хронічного болю.

Швидке розширення застосування канабіноїдів спричиняє занепокоєння професійних спільнот щодо безпеки та регуляції. Здобуті дані підкреслюють необхідність обережного підходу до призначення таких препаратів, особливо у психіатричній практиці, де доказова база залишається недостатньою. Узагальнюючи, сучасні дані не підтверджують ефективність медичного канабісу за тривоги, депресії та ПТСР і водночас вказують на потенційні ризики. Імовірно, подальші дослідження дозволять більш детально окреслити показання, однак сьогодні використання канабіноїдів у психіатрії має бути обмеженим і базуватися на принципах доказової медицини з урахуванням індивідуального профілю ризику пацієнта.