Універсальний скринінг на вроджену цитомегаловірусну інфекцію як новий стандарт раннього виявлення слухових порушень

Успішний досвід штату Міннесота, який першим у США запровадив обов’язковий універсальний скринінг новонароджених на вроджену цитомегаловірусну інфекцію (вроджена ЦМВІ), демонструє суттєві клінічні переваги такого підходу. Нове ретроспективне когортне дослідження, опубліковане в Otolaryngology–Head and Neck Surgery, показало, що системний скринінг дозволяє значно раніше виявляти порушення слуху, зокрема легкого ступеня, та оптимізувати маршрут пацієнта в перші тижні життя.

Читайте также: Штучний інтелект у прогнозуванні пологів: FDA схвалило технологію Delivery Date AI

Вроджена ЦМВІ залишається провідною інфекційною причиною вроджених вад і найпоширенішим негенетичним етіологічним чинником нейросенсорної приглухуватості в немовлят. Інфекція вражає приблизно 1 із 200 новонароджених, а понад половина дітей – як і з симптомами, так і без – розвивають слухові порушення вже після неонатального періоду. Клінічне значення раннього виявлення встановлюється вузьким терапевтичним вікном: противірусна терапія найбільш ефективна за призначення в перші 30 днів життя, що робить універсальний скринінг критичним компонентом сучасної аудіологічної допомоги.

Аналіз пацієнтів, у яких діагностовано вроджену ЦМВІ у 2021–2024 роках, дав змогу порівняти результати до, під час та після впровадження скринінгової програми. Дослідження показало радикальне скорочення часу до першої консультації аудіолога: у середньому діти потрапляли на оцінку слуху на 25-й день життя, тоді як до впровадження скринінгу цей термін становив приблизно 8,5 місяців. Таке прискорення дозволяє не лише вчасно оцінити ступінь ураження, а й вирішити питання щодо противірусної терапії, протезування та подальшого спостереження.

Особливо важливим є зростання виявлення легких форм приглухуватості, які раніше часто залишались поза увагою. Завдяки скринінгу кількість діагностованих випадків легкого слухового дефіциту зросла вчетверо, тоді як поширеність тяжких порушень не змінилася, що свідчить про розширення діагностичного поля, а не про зміну тяжкості патології. Водночас загальна потреба в лікуванні, зокрема призначення противірусних препаратів або слухових апаратів, змінилася пропорційно менше, адже тепер виявляються значно м’якші форми, які не завжди потребують інтервенцій.

Читайте также: Зупинити вертикальну передачу ВІЛ і сифілісу: успішний досвід Данії як модель для інших країн

Вражає і динаміка загальної кількості діагнозів: із близько трьох випадків вродженої ЦМВІ на рік до 2022 року показник зріс до 61 після запровадження універсального тестування. Зміни демонструють масштаб недовиявлення патології за відсутності системного скринінгу та пояснюють, чому навіть країни з розвиненими неонатальними програмами часто недооцінюють реальний тягар вірусу.

Отоларингологічна спільнота США розглядає досвід Міннесоти як підґрунтя для законодавчих ініціатив щодо загальнонаціонального впровадження універсального скринінгу. Як зазначив Рахул К. Шах, виконавчий директор Американської академії отоларингології, докази «переважно підтримують державні програми скринінгу», оскільки рання ідентифікація є ключовою для своєчасного втручання та оптимального нейророзвитку. На думку фахівців, за умови запровадження такого стандарту клінічної практики у США, цілком імовірне поширення цього підходу в національні програми інших країн.