Науковці презентують антитіла, що блокують вірус Епштейна-Барр: прорив у боротьбі з одним із найпоширеніших інфекційних агентів

Дослідження, опубліковане у виданні Cell Reports Medicine, описує суттєвий прорив у спробах заблокувати один із найпоширеніших патогенів – вірус Епштейна-Барр (ВЕБ), який інфікує близько 95 % населення світу і відіграє ключову роль у розвитку лімфом, посттрансплантаційних проліферативних захворювань та низки нейродегенеративних станів. Результати презентували фахівці Fred Hutch Cancer Center – провідної незалежної некомерційної організації в Сіетлі, США, що проводить дослідження для профілактики й подолання раку та інфекційних захворювань. Учені повідомили про створення людських моноклональних антитіл, здатних ефективно перешкоджати прикріпленню та проникненню вірусу у В-лімфоцити – клітини, які є головною мішенню ВЕБ.

Читайте также: У США схвалено етрипаміл – назальний спрей для самостійного лікування пароксизмальної тахікардії

Завдання ускладнювалося тим, що ВЕБ може зв’язуватись практично з усіма В-клітинами, а створення антитіл із використанням тваринних моделей часто призводить до імунної реакції проти самого антитіла під час терапії. Використавши мишей із вбудованими людськими генами антитіл, дослідники зосередилися на двох критичних антигенах – gp350, що забезпечує первинне зв’язування вірусу із клітиною, та gp42, який запускає процес мембранного злиття та інфікування. Завдяки новому підходу вдалося отримати два специфічні антитіла проти gp350 та вісім проти gp42.

Поглиблений аналіз виявив функціональні «точки вразливості», перспективні для подальшого вакцинного дизайну. Найважливішим результатом стало демонстрування повного блокування інфікування ВЕБ у мишей із людською імунною системою одним з антитіл до gp42. Інше антитіло проти gp350 забезпечило частковий захист. Це стало першим підтвердженням, що цільова нейтралізація gp42 може бути клінічно життєздатною стратегією.

Клінічний інтерес до цих розробок особливо значний у сфері трансплантології. Пацієнти після трансплантації органів або кісткового мозку мають високий ризик реактивації ВЕБ на тлі імуносупресії, що створює передумови для розвитку посттрансплантаційних лімфопроліферативних розладів (PTLD). За словами інфекціоністки Рейчел Бендер Ігнасіо, PTLD – одна із провідних причин смертності серед реципієнтів органів, і нині не існує специфічної профілактики ВЕБ-віремії.

Читайте также: Елена Степаненко сейчас — чем занимается в 2026 году ?

Моноклональні антитіла могли б стати засобом, що дозволяє зменшити вірусне навантаження без необхідності зниження імуносупресії та, відповідно, без ризику втрати трансплантата. Особливо значущим це може бути для дітей, значна частка яких не мають доінфекційного імунітету до ВЕБ. У таких пацієнтів первинне інфікування під час імуносупресії потенційно має тяжчий перебіг, що підсилює потребу у превентивній терапії.

Науковці вже подали заявку на патентування отриманих антитіл і розпочали співпрацю з фармацевтичними партнерами для переходу до доклінічного та клінічного розроблення. За наявності прийнятного профілю безпеки лікування може перейти до випробувань за участю здорових добровольців, а надалі – у групах із високим ризиком. Дослідження вчених демонструють реальну можливість створення терапії, що вперше дозволить блокувати ВЕБ ще на етапі прикріплення та проникнення у клітину. Якщо моноклональні антитіла підтвердять ефективність у людей, це може радикально зменшити частоту PTLD та інших ВЕБ-асоційованих ускладнень, особливо серед осіб із групи високого ризику.