Нейропротекція після інсульту: вирішальні результати останньої фази дослідження лоберамізалу

На Міжнародній конференції Американської асоціації інсульту 2026 року представлено результати масштабного клінічного дослідження третьої фази, яке може змінити підхід до нейропротекції в гострому періоді ішемічного інсульту. Дослідники презентують лоберамізал – новий малий молекулярний препарат із подвійним механізмом дії, спрямованим на збереження нейронів протягом перших 48 годин після оклюзії судини.

Читайте также: «Лабораторія на шкірі»: учені випробовують пластир для контролю дії антибіотиків у реальному часі

На відміну від багатьох попередніх нейропротекторів, що не продемонстрували клінічної ефективності, лоберамізал розроблено як мультитаргетний засіб, здатний впливати на ключові компоненти нейроваскулярного юніта, анатомо-функціональної одиниці головного мозку, що забезпечує взаємодію між нейронами, гліальними клітинами та судинами.

У дослідження включено 998 пацієнтів віком 18–80 років із підтвердженим ішемічним інсультом і початковими показниками від 7 до 20 балів за шкалою NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale), що відповідає середньотяжким і тяжким формам. Важливо, що терапію розпочинали не пізніше ніж через 48 годин від дебюту симптомів, тобто в часовому вікні, де намагання зберегти життєздатність ішемізованої тканини є найбільш перспективним.

Пацієнти отримували внутрішньовенні інфузії 40 мг лоберамізалу або плацебо протягом 10 днів. Участь у дослідженні була суворо регламентована: виключено хворих після тромбекстракції, із геморагічними інсультами, тяжкими когнітивними порушеннями, нестабільною гемодинамікою та важкою соматичною патологією.

Кінцевою точкою стало відновлення функції за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) через 90 днів. У групі лоберамізалу 69 % пацієнтів досягли результату 0–1 бала, тобто мінімальної або відсутньої інвалідності. Для порівняння, у групі плацебо цей показник становив 56 %. Такий приріст – значущий для категорії хворих зі значеннями до 20 балів за шкалою NIHSS, які традиційно характеризуються високим ризиком стійких неврологічних дефіцитів навіть за умов адекватної реперфузійної терапії.

Читайте также: Стас Михайлов сейчас — чем занимается в 2026 году ?

Профіль безпеки препарату також виявився сприятливим: частота тяжких побічних явищ і смертності не перевищувала показники контрольної групи. Водночас лише близько 17 % учасників отримали тромболітичну терапію, тому комбіновані ефекти з реперфузійними методами залишаються відкритим питанням. Крім того, дослідження проводилося винятково в Китаї, що обмежує екстраполяцію результатів на різні етнічні й популяційні групи.

Попри ці обмеження, результати свідчать про реальну можливість повернення до концепції нейропротекції, але у форматі більш складних, мультимодальних молекул. Лоберамізал може стати першим препаратом, здатним суттєво зменшити інвалідизацію у великих популяціях пацієнтів із середньотяжким інсультом, доповнюючи, а ймовірно, і розширюючи можливості реперфузійної терапії. Подальші міжнародні дослідження із залученням більш різноманітних когорт, біомаркерної підтримки та оцінкою ефектів у пацієнтів після механічної тромбектомії стануть критично важливими для оцінки потенціалу цього підходу.