Наказ МОЗ № 304: уніфіковані стандарти діагностики та лікування анальної карциноми

10 березня 2026 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило наказ № 304, яким уведено в дію Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Анальна карцинома». Документ став першим національним стандартом ведення пацієнтів із цією нозологією, який базується на міжнародних рекомендаціях Національної онкологічної мережі США (NCCN) – Clinical Practice Guidelines in Oncology: Anal Cancer. Протокол спрямований на уніфікацію клінічної практики, покращення результатів лікування та забезпечення рівного доступу пацієнтів до сучасної онкологічної допомоги.

Анальна карцинома належить до відносно рідкісних злоякісних новоутворень, однак останнім часом у світі спостерігається поступове зростання захворюваності. Значна частка випадків пов’язана із персистуючою інфекцією вірусу папіломи людини високого онкогенного ризику, передусім 16 і 18 типів. До додаткових факторів ризику належать ВІЛ-інфекція, імуносупресія після трансплантації органів, попередні онкогінекологічні захворювання, а також куріння. Важливу роль у ранньому виявленні відіграють лікарі первинної ланки, які мають звертати увагу на такі симптоми, як ректальна кровотеча, патологічні виділення з анального каналу, стійкі зміни функції кишечника або незрозуміла анемія.

Протокол чітко регламентує діагностичний алгоритм. Остаточний діагноз встановлюється лише після морфологічної верифікації пухлини, а стадіювання проводиться за класифікацією TNM. Для оцінки поширеності процесу рекомендовано застосування колоноскопії з біопсією, комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії органів малого таза, а також дослідження стану регіонарних лімфатичних вузлів. За показаннями можливе використання ПЕТ-КТ. Перед початком лікування обов’язково оцінюють загальний стан пацієнта за шкалами ECOG або Карновського, що дозволяє оптимізувати вибір терапевтичної тактики.

У документі детально описано сучасні принципи лікування анальної карциноми. Для більшості пацієнтів базовим підходом є хіміопроменева терапія, що поєднує променеве лікування із фторпіримідиновими режимами (5-фторурацил або капецитабін) у комбінації з іншими цитостатиками. Використання сучасних технологій променевої терапії, зокрема IMRT або IGRT, дозволяє точніше формувати об’єми опромінення (GTV, CTV, PTV) і водночас мінімізувати навантаження на критичні органи. Хірургічні втручання застосовують переважно у вибраних випадках ранніх перианальних пухлин або за резидуального чи рецидивного процесу. Радикальною операцією залишається черевно-промежинна екстирпація прямої кишки з формуванням постійної колостоми.

Окрему увагу приділено системній терапії за метастатичного захворювання, де рекомендовані комбінації на основі карбоплатину, паклітакселу, фторурацилу або оксаліплатину, а також застосування імунотерапії у відповідних клінічних ситуаціях. Протокол також регламентує подальше спостереження: регулярні пальцеві ректальні обстеження, аноскопію, контроль пахових лімфовузлів та періодичну візуалізацію органів грудної клітки, черевної порожнини і малого таза для раннього виявлення рецидиву.

Вхід в особистий кабінет
Вхід

Реєстрація

Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!