Імунотерапія інгібіторами контрольних точок імунної відповіді суттєво покращила результати лікування багатьох злоякісних новоутворень, однак значна частина пацієнтів не відповідають на таку терапію або із часом набувають резистентності. Одним із перспективних шляхів подолання цієї проблеми є стимуляція протипухлинної імунної відповіді за допомогою терапевтичних вакцин. Дослідники Університету Кобе (Японія) представили результати першої фази клінічного дослідження нової пероральної вакцини B440, створеної на основі генетично модифікованої бактерії Bifidobacterium longum.
Читайте также: Ультрачутливий біосенсор наближає безбіопсійну діагностику фіброзу печінки
На відміну від ін’єкційних вакцин, що містять окремі фрагменти пухлинного антигену WT1 (Wilms tumor 1) і нерідко спричиняють місцеві реакції, нова технологія використовує пробіотичну бактерію як носій модифікованого білка WT1. Після перорального введення бактерія взаємодіє з лімфоїдною тканиною кишечника, активуючи клітинну імунну відповідь. Такий підхід потенційно забезпечує ширшу презентацію пухлинного антигену та може посилювати вже наявну протипухлинну імунну реакцію.
У дослідження першої фази включили 12 пацієнтів із метастатичним уротеліальним раком, у яких були вичерпані стандартні варіанти лікування. Основною метою була оцінка безпеки препарату. Вакцина добре переносилася: єдиною небажаною реакцією, пов’язаною з лікуванням, стало тимчасове підвищення концентрації інтерлейкіну-6 (IL-6) у трьох пацієнтів. Усі випадки були легкими та не потребували спеціального втручання.
Імунологічний аналіз показав, що специфічна клітинна відповідь проти WT1 сформувалася в шести пацієнтів, які ще до початку лікування мали низький рівень такої імунної активності. Саме в цій групі відзначали триваліший період без прогресування захворювання. Натомість у хворих без початкової WT1-специфічної відповіді вакцина не індукувала нову імунну реакцію. Це свідчить, що B440 не запускає імунну відповідь із нуля, а підсилює вже наявний протипухлинний імунітет. Якщо цей висновок підтвердиться, початкова WT1-специфічна відповідь може стати перспективним біомаркером для відбору кандидатів на таку терапію.
Читайте также: Штучний інтелект допоміг створити нову концепцію вакцини проти цитомегаловірусу
Після завершення дослідження семеро пацієнтів повторно отримали пембролізумаб за рішенням лікаря. У трьох із них спостерігалося зменшення розмірів пухлини, водночас усі вони мали WT1-специфічну імунну відповідь після вакцинації. Через невелику кількість учасників і відсутність рандомізації ці результати не дозволяють зробити висновок про ефективність B440, однак підтверджують доцільність подальших досліджень.
На сьогодні триває дослідження першої та другої фази, у якому B440 застосовують у комбінації з інгібіторами контрольних точок імунної відповіді ніволумабом та іпілімумабом у пацієнтів із неоперабельною злоякісною плевральною мезотеліомою. Якщо отримані результати будуть підтверджені, пероральні бактеріальні вакцини можуть стати новим компонентом комбінованої імунотерапії злоякісних новоутворень та допомогти подолати резистентність до сучасних імунних препаратів.
Читайте также: Аналіз однієї краплі крові наближає точнішу діагностику нейродегенеративних захворювань
Джерело: https://ascopubs.org/doi/10.1200/OA-25-00153
Вхід в особистий кабінет
Вхід
