Серцева недостатність залишається однією з найважливіших проблем сучасної кардіології. За світовими оцінками, із цим синдромом живуть понад 64 млн людей, а його поширеність продовжує зростати через старіння населення, збільшення частоти ожиріння, цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії. Водночас різні підходи до визначення та класифікації серцевої недостатності ускладнювали порівняння результатів клінічних досліджень, розроблення рекомендацій і вибір оптимальної тактики лікування. Саме тому провідні світові кардіологічні товариства представили Друге універсальне визначення серцевої недостатності (Second Universal Definition of Heart Failure), яке оновлює документ 2021 року та пропонує єдину концепцію ведення таких пацієнтів.
Читайте также: Перше рандомізоване дослідження визначило ефективні методи лікування обмежувального розладу споживання їжі
Новий консенсус підготовлено за участю Американської асоціації серця (AHA), Американського коледжу кардіологів (ACC), Європейського товариства кардіологів (ESC), Всесвітньої федерації серця (WHF) та інших міжнародних професійних організацій. Основною метою документа стало створення універсальної системи, яка допоможе лікарям раніше виявляти пацієнтів із ризиком розвитку серцевої недостатності, точніше визначати причини захворювання та індивідуалізувати лікування.
Однією з найважливіших новацій є впровадження універсальної класифікації етіологічних чинників серцевої недостатності. Такий підхід має стандартизувати опис причин захворювання у клінічних дослідженнях і реєстрах, а у практичній медицині сприятиме переходу від симптоматичного лікування до терапії, спрямованої на основний патологічний процес. Автори документа наголошують, що однаковий клінічний синдром може бути наслідком різних механізмів розвитку, тому встановлення етіології є ключовою умовою ефективного лікування.
Суттєво переглянуто й роль фракції викиду лівого шлуночка. Якщо раніше саме жорсткі порогові значення цього показника визначали класифікацію серцевої недостатності, то новий документ рекомендує враховувати фізіологічні відмінності залежно від статі, віку та етнічного походження пацієнта. Натомість запропоновано використовувати клінічно орієнтовані категорії: серцева недостатність зі зниженою, збереженою або покращеною фракцією викиду.
Читайте также: Олігосахариди грудного молока визначають склад кишкової мікробіоти в майбутньому, або Нові докази щодо користі природного вигодовування
Важливе місце в оновленому визначенні посідає концепція раннього виявлення захворювання. Особливу увагу приділено пацієнтам без клінічних проявів, але з високим ризиком розвитку серцевої недостатності. На думку авторів, саме своєчасне виявлення таких осіб і ранній початок профілактичних заходів можуть істотно зменшити ймовірність прогресування до клінічно маніфестних і тяжких форм захворювання.
Ще одна принципова зміна полягає у відмові від сприйняття серцевої недостатності як незмінного стану. Нова концепція розглядає її як динамічний процес, перебіг якого може супроводжуватися покращенням, ремісією або, навпаки, прогресуванням. Окремо підкреслено значення соціальних чинників, доступності медичної допомоги та географічних особливостей, які суттєво впливають на ризик розвитку захворювання та його наслідки.
Джерело: https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/CIR.0000000000001455?__cf_chl_f_tk=vBiqpghxW5_jmUlBaPQyC07ebFJ3DV.Dov6MT9EMzdI-1783088465-1.0.1.1-yf0XIKkCaZZlUEr0ClHuoGFwUM3b835V0PFbnXy6CBw
Читайте также: Щоденник медичних подій 6 -12 липня
Вхід в особистий кабінет
Вхід
