
Рецидивні інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) залишаються однією з найпоширеніших бактеріальних патологій у світі. Щороку вони розвиваються у понад 400 млн людей, а у 30–50 % випадків захворювання повторюється. Традиційна тактика лікування ґрунтується на повторних курсах антибіотиків, однак така стратегія дедалі частіше втрачає ефективність через поширення антибіотикорезистентності. Для багатьох пацієнтів формується замкнене коло: інфекція, антибактеріальна терапія, тимчасове покращення і новий епізод захворювання.
Читайте также: Хто Така Маруся Чурай: біографія, творчість і спадщина
На цьому тлі особливий інтерес наукової та лікарської спільноти викликає проєкт REPhRAME, який стартував у межах європейської програми Horizon Europe. Координатором міжнародного консорціуму виступає Університетська клініка Франкфурта (Німеччина). Дослідження стало першим рандомізованим клінічним випробуванням, у якому планується оцінити комбіноване застосування фаготерапії та відновлення кишкового мікробіому для профілактики повторних ІСШ.
Фаготерапія розглядається як один із найперспективніших напрямів боротьби з мультирезистентними бактеріями. Бактеріофаги є вірусами, які вибірково інфікують і знищують певні бактерії. На відміну від антибіотиків, вони не чинять значного впливу на більшість представників нормальної мікрофлори, що потенційно дозволяє уникнути дисбіозу та пов’язаних із ним наслідків.
Першим етапом запропонованої терапії стане застосування препарату SNIPR001 – суміші бактеріофагів, створеного з використанням технології редагування генів CRISPR. Його мішенню є окремі штами кишкової палички (Escherichia coli), які залишаються головною причиною більшості неускладнених ІСШ. Висока специфічність такого підходу теоретично дає змогу зменшити селекційний тиск на інші бактерії та сповільнити формування нової резистентності.
Читайте также: Скільки Років Ліні Костенко: біографія, творчий шлях і особисте життя
Другий компонент стратегії спрямований на усунення одного з потенційних джерел рецидивів – порушень кишкового мікробіому. Для цього використовуватимуть препарат INTESTIFIX 001, розроблений Банком мікробіоти Кельна. Методика передбачає перенесення бактерій від здорових донорів із метою відновлення природного мікробного балансу кишечника. Прогнозується, що стабілізація мікробіому зменшить колонізацію патогенними штамами E. coli та забезпечить довготривалий профілактичний ефект.
У багатоцентровому дослідженні порівнюватимуть три підходи: ізольовану фаготерапію, комбінацію фагів з антибіотиками та послідовне застосування фагів із подальшим відновленням мікробіому. Окрім оцінки клінічної ефективності та безпеки, дослідники вивчатимуть фармакокінетику бактеріофагів, особливості імунної відповіді, зміни мікробіому під час лікування і фактори, що впливають на успішність терапії. Важливою складовою проєкту стане створення моделей штучного інтелекту для прогнозування пацієнтів, які можуть отримати найбільшу користь від такого лікування.
Джерело: https://www.uni-frankfurt.de/en/newsroom/meldungen/pressemitteilungen/2026/mit-viren-gegen-bakterien-15-millionen-fuer-phagentherapie
Читайте также: Олексій Суханов Особисте Життя: детальний огляд біографії, кар’єри та сімейних аспектів
Вхід в особистий кабінет
Вхід





