Передчасна недостатність яєчників (ПНЯ) є однією із найскладніших проблем репродуктивної медицини. Захворювання характеризується припиненням функції яєчників до 40-річного віку та супроводжується аменореєю або олігоменореєю, підвищенням рівня фолікулостимулювального гормону і значним зниженням репродуктивного потенціалу. Крім безпліддя, дефіцит естрогенів підвищує ризик остеопорозу, серцево-судинних захворювань, когнітивних порушень і негативно впливає на психоемоційний стан жінок. Попри розвиток допоміжних репродуктивних технологій, ефективних методів відновлення власної фертильності за ПНЯ досі практично не існувало.
Читайте также: Дочка Емінема: особистість, життя та вплив на музику
Важливе значення становить аутоімунна форма захворювання, яка, за різними оцінками, може бути причиною від 3 до 30 % випадків передчасної недостатності яєчників. У таких пацієнток нерідко виявляють інші аутоімунні патології, насамперед аутоімунний тиреоїдит або хворобу Аддісона. Сучасні дані свідчать, що за аутоімунного ураження яєчників первинний запас фолікулів може частково зберігатися, однак їхній розвиток блокується внаслідок хронічного запального процесу. Розуміння цих механізмів створює передумови для застосування імуносупресивної терапії з метою тимчасового відновлення функції гонад.
Саме цю гіпотезу перевірили дослідники Каролінського інституту (Швеція), які провели пілотне дослідження із застосуванням ритуксимабу – моноклонального антитіла до CD20, що викликає селективне виснаження В-лімфоцитів. Препарат широко використовується в лікуванні низки аутоімунних захворювань та онкогематологічної патології, однак його потенціал у відновленні репродуктивної функції практично не вивчався.
У дослідження включили жінок віком від 18 до 35 років із підтвердженою аутоімунною формою ПНЯ. До початку лікування всі учасниці проходили стандартну гормональну стимуляцію яєчників, однак жодна з них не продемонструвала відповіді на терапію. Через 4–6 місяців після введення ритуксимабу стимуляцію повторили. У результаті шість із десяти жінок продемонстрували ріст фолікулів, що дозволило отримати яйцеклітини для подальшого використання у програмах допоміжних репродуктивних технологій.
Важливими стали результати щодо клінічної реалізації репродуктивного потенціалу. У п’яти пацієнток вдалося отримати зрілі ооцити для кріоконсервації або запліднення. Трьом жінкам у подальшому виконали перенесення ембріонів, і всі три вагітності завершилися народженням здорових дітей. Перенесення ембріонів проводили не раніше ніж через рік після лікування з міркувань безпеки.
Цікавим спостереженням стало те, що всі пацієнтки, які відповіли на терапію, мали аутоімунну хворобу Аддісона. Такий результат може свідчити про існування окремого фенотипу аутоімунної недостатності яєчників, найбільш чутливого до В-клітинної імуносупресії. Водночас автори наголошують, що дослідження не містило контрольної групи та охоплювало невелику кількість учасниць, тому отримані результати потребують підтвердження в масштабніших рандомізованих випробуваннях, які тривають вже зараз.
Читайте также: Син Роналду: путь к успеху и личная история
Джерело: https://evidence.nejm.org/doi/pdf/10.1056/EVIDoa2500303
Вхід в особистий кабінет
Вхід
