Масштабне шведське дослідження спростувало поширені побоювання щодо спільного життя з котами та перебігом астми в дітей

Бронхіальна астма залишається найпоширенішим хронічним захворюванням у дітей та однією з основних причин їх госпіталізацій. Глобальна ініціатива проти астми (Global Initiative for Asthma – GINA) підрахувала, що поширеність захворювання у світі становить 9,1 % для дітей та 11,0 % для підлітків, але цей відсоток значно варіюється залежно від країни, регіону та середовища. Серед численних факторів, здатних впливати на перебіг хвороби, особливу увагу традиційно приділяють контакту з домашніми тваринами. Водночас питання щодо ролі котів у загостренні астми досі залишалося дискусійним, а результати попередніх досліджень були суперечливими.

Науковці Каролінського інституту (Швеція) провели масштабне популяційне дослідження, результати якого опубліковані у виданні Frontiers in Allergy. Метою роботи було з’ясувати, чи впливає постійний контакт із котами на перебіг уже діагностованої астми та алергічних захворювань у дітей.

До аналізу включили понад 30 тисяч дітей віком від 4 до 17 років із підтвердженою бронхіальною астмою та алергією дихальних шляхів. Учасників спостерігали протягом двох років, використовуючи дані Національного реєстру пацієнтів Швеції, реєстру призначених лікарських засобів та Національного реєстру захворювань дихальних шляхів. Інформацію про наявність домашніх тварин отримували з Національного реєстру котів, реєстрація в якому є обов’язковою у країні із 2023 року.

Майже 10 % дітей проживали в сім’ях, де утримували щонайменше одного кота. Аналіз не виявив зв’язку між наявністю тварини та ризиком загострень або тяжкістю астми. Частота нападів була практично однаковою в обох групах, а потреба в інтенсивнішій медикаментозній терапії не відрізнялася залежно від контакту з котами.

Окремо дослідники проаналізували показники контролю астми та функції зовнішнього дихання в підгрупі дітей, для яких були доступні результати спірометрії та тесту контролю астми (Asthma Control Test, ACT). Значущих відмінностей за показником об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ₁) або рівнем контролю захворювання також не виявили.

Цікавим виявився і той факт, що кількість котів у домогосподарстві, стать тварини та її вік не впливали на клінічні результати. Автори припускають, що алергени котів поширені поза межами житла і можуть бути присутніми у школах, громадському транспорті та інших місцях спільного перебування людей. Тому навіть діти, які не мають домашніх тварин, можуть регулярно контактувати з котячими алергенами.

Отримані результати свідчать, що наявність кота в домі не обов’язково призводить до погіршення перебігу бронхіальної астми в дітей з алергічними захворюваннями. Останні дані ставлять під сумнів універсальні рекомендації щодо відмови від домашніх тварин і підкреслюють важливість індивідуалізованого підходу.

Джерело: https://www.frontiersin.org/journals/allergy/articles/10.3389/falgy.2026.1840756/full

Вхід в особистий кабінет
Вхід

Реєстрація

Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!