Зв’язок мікробіоти з онкологічними захворюваннями зазвичай розглядають у контексті імунної модуляції або трансплантації фекальної мікробіоти. Проте дослідження команди професора Ейдзіро Міяко з Японського інституту передових наук і технологій, опубліковане в журналі Gut Microbes, пропонує принципово нову терапевтичну концепцію: безпосереднє внутрішньовенне введення окремого бактеріального штаму з вираженою протипухлинною дією.
У центрі уваги опинилася бактерія Ewingella americana, ізольована з кишечника японської деревної жаби (Dryophytes japonicus). Під час скринінгу 45 бактеріальних штамів, отриманих від амфібій і рептилій, саме цей мікроорганізм продемонстрував найпотужніший протипухлинний ефект. У моделі колоректального раку в мишей одноразове внутрішньовенне введення E. americana забезпечило повну регресію пухлин, значно перевищивши ефективність стандартних підходів, зокрема імунотерапії антитілами до PD-L1 та ліпосомального доксорубіцину.
Клінічно важливим є подвійний механізм дії бактерії. Як факультативний анаероб, E. americana вибірково накопичується в гіпоксичному мікросередовищі пухлин. Уже протягом 24 годин кількість бактерій у пухлинній тканині зростала приблизно у 3000 разів, що супроводжувалося прямою цитотоксичною дією на злоякісні клітини. Паралельно відбувалася потужна активація імунної відповіді з інфільтрацією пухлини Т-лімфоцитами та нейтрофілами, а також підвищенням рівнів прозапальних цитокінів, зокрема TNF-α та IFN-γ, що посилювало апоптоз пухлинних клітин.
Учених вразила висока пухлиноспецифічність цього підходу. Бактерія практично не колонізувала здорові органи, включно з печінкою, легенями, нирками та серцем. Така селективність пояснюється поєднанням факторів, характерних для пухлин: гіпоксією, порушеною судинною архітектурою, метаболічними аномаліями та локальною імуносупресією, пов’язаною з експресією CD47. Також E. americana швидко елімінувалася із кровотоку, була відсутньою в організмі через 24 години та спричиняла лише транзиторну легку запальну реакцію без ознак хронічної токсичності протягом 60 днів спостереження.
Хоча результати отримані в доклінічній моделі, вони формують переконливу концепцію нового класу протипухлинних засобів – природної бактеріальної терапії. Подальші дослідження будуть спрямовані на оцінку ефективності за інших видів раку, застосування бактерії проти людських пухлинних клітин, оптимізацію шляхів введення та вивчення комбінацій із наявною імуно- та хіміотерапією. Несподіване відкриття прокладає нові перспективи для лікування резистентних форм злоякісних новоутворень і підкреслює потенціал мікробного біорізноманіття як джерела інноваційної онкотерапії.
