Персоналізація лікування залишається одним із головних напрямів сучасної онкології, проте за раку молочної залози призначення ад’ювантної хіміотерапії досі часто вирішується на підставі традиційних клініко-патологічних критеріїв. Розмір пухлини, ступінь диференціювання, ураження лімфатичних вузлів та інші прогностичні фактори мають важливе значення, однак не завжди дозволяють точно визначити, які пацієнтки справді отримають користь від цитотоксичного лікування. Результати міжнародного дослідження OPTIMA свідчать, що геномне профілювання пухлини може суттєво змінити цей підхід.
Читайте также: Катерина Усик Зріст, Вага: подробная биография и личные данные
Дослідження було проведене під керівництвом фахівців Університетського коледжу Лондона (Велика Британія) та представлене на щорічному конгресі Американського товариства клінічної онкології (ASCO). У випробуваннях взяли участь понад 4400 пацієнтів із раннім гормонозалежним HER2-негативним раком молочної залози. Саме цей молекулярний підтип є найпоширенішим і становить більшість випадків захворювання у світі.
Ключовим елементом дослідження став геномний тест Prosigna, який аналізує експресію 50 генів у зразку пухлинної тканини. На основі отриманих даних система визначає молекулярний підтип пухлини та формує індивідуальний показник ризику рецидиву протягом наступних десяти років. Таким чином лікар отримує додатковий інструмент для оцінки потенційної користі від хіміотерапії.
Пацієнтів рандомізували до двох груп. У першій лікувальна тактика визначалася відповідно до стандартних клінічних критеріїв. У другій рішення щодо необхідності хіміотерапії ухвалювали з урахуванням результатів геномного тестування. Хворі з високим ризиком рецидиву отримували хіміотерапію в поєднанні з ендокринною терапією, тоді як пацієнти з низьким ризиком лікувалися лише гормональними препаратами. Інші методи лікування, включно із променевою терапією, застосовувалися відповідно до чинних стандартів.
Найважливішим результатом стало те, що серед пацієнтів із низьким геномним ризиком віддалені результати практично не залежали від використання хіміотерапії. Через п’ять років після лікування частка хворих без ознак рецидиву та збереженою виживаністю була майже однаковою незалежно від того, чи отримували вони цитостатичне лікування. Отримані дані свідчать, що для значної кількості пацієнтів із гормонозалежним HER2-негативним раком молочної залози хіміотерапія не забезпечує клінічно значущої додаткової користі.
Читайте также: Ярослава Магучіх Зріст Вага: подробный обзор биографии и спортивной карьеры
Практичне значення цих результатів виходить далеко за межі статистичних показників. Хіміотерапія залишається одним із найтоксичніших компонентів онкологічного лікування. Вона може супроводжуватися алопецією, нудотою, периферичною нейропатією, вираженою втомою, порушеннями фертильності, передчасною менопаузою та тривалим погіршенням якості життя.
Результати OPTIMA можуть стати підставою для оновлення міжнародних клінічних рекомендацій щодо ведення пацієнтів із раннім гормон-позитивним і HER2-негативним раком молочної залози. Якщо ці дані будуть інтегровані в повсякденну практику, мільйони жінок у світі зможуть уникнути непотрібної хіміотерапії без погіршення лікувальних результатів.
Джерело: https://www.theguardian.com/society/2026/may/29/groundbreaking-genomic-test-spare-breast-cancer-patients-chemotherapy-hormone-therapy
Читайте также: Хто Така Ліна Костенко: Життя, Творчість та Вплив Української Поетеси
Вхід в особистий кабінет
Вхід
