Гідрокортизон у перші дні життя як шанс уникнути бронхолегеневої дисплазії в екстремально недоношених дітей

Нові дані зі Швеції додають вагомих аргументів на користь раннього застосування гідрокортизону в дітей, народжених у надзвичайно ранні терміни. Дослідження, проведене фахівцями Лінчепінзького університету й опубліковане у JAMA Network Open, демонструє, що профілактичне введення гідрокортизону протягом перших десяти діб життя підвищує шанси вижити без бронхолегеневої дисплазії (БЛД) і водночас не збільшує частоту тяжких неонатальних ускладнень. Ця інформація є особливо цінною для неонатологів, з огляду на високу частоту БЛД у дітей, народжених до 28 тижнів гестації.

Читайте также: Щоденник медичних подій 23 лютого — 1 березня

БЛД залишається головним наслідком екстремальної недоношеності: частота патології становить майже 40 % у немовлят, народжених до 28 тижнів гестації, та зростає до 80 % за маси тіла менше 500 г. Центральна патогенетична причина стану – виражене запалення та недостатність ендогенного кортизолу. Попри те, що кортикостероїди здатні пригнічувати запальний каскад і стабілізувати гемодинаміку, раннє застосування дексаметазону супроводжувалося зростанням нейроризиків, зокрема церебрального паралічу, що обмежило його використання. Гідрокортизон має інший профіль безпеки і є ближчим до фізіологічного заміщення.

У Швеції накопичився унікальний досвід: у частині регіонів кілька років тому впровадили профілактичне лікування гідрокортизоном із першої доби життя, тоді як у решті утрималися від нових протоколів. Це створило природний експеримент, який дослідницька група використала для оцінки ефективності втручання в умовах реальної клінічної практики. Аналіз даних Національного неонатального реєстру охопив 1106 дітей, народжених на термінах 22–27 тижнів між 2018 і 2023 роками: 474 немовлят отримували гідрокортизон, 632 – ні.

Після корекції на клінічні змінні лікування гідрокортизоном асоціювалося зі збільшенням частки дітей, які вижили без БЛД: 32,5 % у групі втручання проти 29,3 % у групі порівняння. Загальна частка БЛД також була нижчою – 49,2 % проти 54,6 % відповідно. Серед тяжких ускладнень спостерігалися лише поодинокі сигнали щодо більшої частоти пізньої бактеріальної інфекції у групі гідрокортизону, але після статистичної корекції відмінність втратила значущість. Інші серйозні стани – некротичний ентероколіт, тяжкі внутрішньочерепні крововиливи, перфорація кишки – не відрізнялися між обома групами.

Читайте также: Науковці презентують антитіла, що блокують вірус Епштейна-Барр: прорив у боротьбі з одним із найпоширеніших інфекційних агентів

Дослідники наголошують, що раннє профілактичне лікування може суттєво вплинути на довготривалі наслідки, адже діти із БЛД частіше мають інфекційні ускладнення, проблеми з набором маси та порушення нейророзвитку. Водночас вивчення віддалених нейрокогнітивних результатів триває, оскільки саме цей аспект стане визначальним для остаточної оцінки безпеки та оновлення національних рекомендацій.

Результати цього дослідження наближають клінічну спільноту до більш обґрунтованого та стандартизованого підходу до профілактики БЛД. Якщо подальші роботи підтвердять відсутність віддалених ризиків, рання замісна терапія гідрокортизоном може стати основним елементом ведення дітей, народжених у надзвичайно ранні терміни, із потенційним зниженням захворюваності та потреби у тривалому спостереженні.